21 квітня 1991 року німецька спеціалістка з освіти та розвитку Сібілла Рідміллер під час плавання поблизу Занзібару виявила безлюдний острів Чумбе з майже недоторканим кораловим рифом, заростями морської трави, мангровою печерою, скам’янілим кораловим лісом, історичним маяком і покинутими будівлями. Природне середовище острова збереглося завдяки обмеженому доступу та колишньому військовому використанню. Рідміллер вклала власні заощадження в його захист і запропонувала модель, де екологічний туризм фінансує охорону природи та просвітницькі програми.
Ключові дати та рішення
У 1991–1994 роках організація Chumbe Island Coral Park вела переговори з урядом Занзібару. 24 грудня 1994 року кораловий риф Чумбе офіційно оголосили зоною «забороненого вилову» з повною забороною рибальства та експлуатації ресурсів. Управління заповідником доручили Chumbe Island Coral Park. Заповідна зона охоплює близько 30 гектарів коралового рифу та пов’язаних морських середовищ, а на самому острові створили лісовий заповідник. Чумбе став першим керованим морським парком Танзанії.
Цифри та наступні кроки
- 1991 рік — виявлення острова;
- 1991–1994 роки — переговори щодо охоронного статусу;
- 24 грудня 1994 року — офіційне оголошення зоною «забороненого вилову»;
- 1998 рік — початок екотуризму;
- близько 30 гектарів — площа заповідної зони.
Колишніх рибалок перенавчили на рейнджерів заповідника. На острові з’явилися екологічний освітній центр і невеликий еко-готель із мінімальним впливом на довкілля: сонячною енергією, збором дощової води, компостними туалетами та очищенням стічних вод. Доходи від відвідувачів спрямовують на утримання заповідника та екологічні освітні програми для місцевих шкіл.
Залишити відповідь