Шарліз Терон: шлях від Беноні до Голлівуду
Шарліз Терон — американська акторка південноафриканського походження, лауреатка «Оскара» 2004 року, продюсерка та засновниця кіностудії Denver and Delilah Productions. Народилася 7 серпня 1975 року в Беноні, Південно-Африканська Республіка, у родині африканерів Ґерди та Шарля Терон. Першою мовою для неї була африкаанс, англійську вона опанувала в школі-інтернаті. Прізвище Терон має окситанське коріння, а предки по батьківській лінії походили з Данії, Франції та Німеччини.
Кар’єра в кіно для Терон почалася з модельного контракту в Мілані та навчання в Joffrey Ballet School у Нью-Йорку. Травма коліна поставила хрест на танцях, і 1994 року вона переїхала до Лос-Анджелеса без грошей, але з чітким планом стати акторкою. Перші ролі в маловідомих стрічках змінилися епізодом у «Адвокаті диявола» (1997) з Аль Пачіно та Кіану Рівзом, а за роль Ейлін Ворнос у фільмі «Монстр» (2003) вона отримала «Оскар», «Золотий глобус» і Премію Гільдії кіноакторів США. Докладні біографічні відомості про Шарліз Терон, зокрема її кар’єру та нагороди, зібрано на її сторінці у Вікіпедії.
Біографія: дитинство в ПАР
Біографія Шарліз Терон починається в промисловому місті Беноні на сході Південно-Африканської Республіки, неподалік Йоганнесбурга. Вона росла на фермі батьків, відвідувала Початкову школу Путфонтейн (Laerskool Putfontein). У дитинстві дівчинка часто хворіла на жовтяницю, а через курс антибіотиків втратила верхні різці, які відновилися лише у десять років. У 13 років її відправили до школи-інтернату, де вона почала займатися в Національній школі мистецтв Йоганнесбурга.
21 червня 1991 року, коли Шарліз було 15, її батько, який страждав на алкоголізм, відкрив стрілянину по родині. Мати захищала доньку з власної зброї, і суд визнав її дії необхідною самообороною. Цю подію акторка згодом описала в документальному фільмі «Charlize Theron: Una Vida Mejor» (2021), наголосивши, що саме мати врятувала їй життя. У 16 років Шарліз перемогла на відбірковому модельному конкурсі, підписала річний контракт з агентством і переїхала до Мілана, а звідти — до Нью-Йорка.
У США вона вступила до Joffrey Ballet School, але травма коліна змусила відмовитися від балетної кар’єри. Тоді Терон подала документи до кіношколи і незабаром опинилася в Лос-Анджелесі. Перші роки вона знімалася в епізодах і direct-to-video стрічках, зокрема в «Дітьох кукурудзи 3: Міські жнива» (1995), де її роль була німою та епізодичною, але вже тоді помітили її виразність у кадрі.
Перші кроки в кіно
Дебютною роботою Шарліз стала епізодична німа роль у фільмі «Діти кукурудзи 3: Міські жнива» (1995). Далі були невеликі ролі в маловідомих стрічках, поки 1997 року не вийшов «Адвокат диявола». Терон зіграла дружину головного героя, і хоча її екранний час був обмеженим, критики відзначили сценічну присутність акторки.
1998 року вона отримала головну роль у пригодницькій стрічці «Могутній Джо Янг», а 1999-го знялася одразу у двох помітних фільмах: «Дружина астронавта» з Джонні Деппом та «Правила виноробів» — екранізації роману Джона Ірвінга. Остання стрічка принесла їй перші нагороди від кінотовариств і заклала фундамент для подальших драматичних ролей.
Визнання та «Оскар»
2003 року на екрани вийшов фільм «Монстр» Петті Дженкінс, де Шарліз Терон зіграла серійну вбивцю Ейлін Ворнос. Для ролі вона набрала понад 15 кілограмів, змінила ходу, мову тіла та повністю перевтілилася. Команда гримерів витрачала понад чотири години на щоденне перевтілення, аби перетворити акторку на її героїню. Ця робота принесла їй «Оскар» за найкращу жіночу роль, «Золотий глобус» і Премію Гільдії кіноакторів США. На сцені Dolby Theatre у лютому 2004 року Терон подякувала матері та режисерці, назвавши їх жінками, які навчили її ніколи не здаватися.
| Фільм | Рік | Роль | Головна нагорода |
|---|---|---|---|
| Адвокат диявола | 1997 | Мері Енн Ломакс | — |
| Правила виноробів | 1999 | Генні Стенлі | Номінація на «Оскар» |
| Монстр | 2003 | Ейлін Ворнос | «Оскар», «Золотий глобус» |
| Північна країна | 2005 | Глорі Сент-Клер | Номінація на «Оскар» |
| Шалений Макс: Дорога гніву | 2015 | Імператорка Фуріоза | Премія «Сатурн» |
| Таллі | 2018 | Марло | Номінація на «Оскар» |
| Стара гвардія | 2020 | Енді | Премія Critics’ Choice |
Фільмографія та головні ролі
За понад тридцять років кар’єри Шарліз Терон знялася більш ніж у п’ятдесяти художніх фільмах і серіалах. Вона свідомо уникає однотипних ролей, тому в її доробку є і бойовики, і соціальні драми, і незалежне кіно, і навіть екранізація мультсеріалу MTV «Еон Флакс» (2005), де вона виконала головну роль у футуристичному кіберпанк-сетингу.
Після «Оскара» Терон не зникла з екранів, а обрала складніші проєкти. 2006 року вона зіграла у фільмі «Північна країна», що розповідає про першу успішну справу щодо сексуальної дискримінації в США, і знову отримала номінацію на «Оскар». Далі в доробку з’явилися «Молодість» (2015), «Темні місця» (2015), де вона була одночасно продюсеркою і виконавицею головної ролі, а також «Таллі» (2018) — історія молодої матері в післяпологовій депресії.
2015 року Шарліз Терон приміряла образ імператорки Фуріози в постапокаліптичному бойовику «Шалений Макс: Дорога гніву». Підготовка до ролі включала чотири місяці щоденних тренувань із бойовими хореографами, вивчення механіки вантажівок і володіння вогнепальною зброєю. Її героїня стала культовою і надихнула обговорення про жіночих персонажів у жанрі екшн. 2020 року Терон повернулася до схожого амплуа у фільмі «Стара гвардія», де зіграла безсмертну найманку, яка захищає команду від сучасних торговців зброєю.
- Бойовики та пригоди: «Шалений Макс: Дорога гніву», «Стара гвардія», «Еон Флакс», «Атомна блондинка».
- Соціальні драми: «Північна країна», «Таллі», «Темні місця», «Bombshell» (2019).
- Незалежне кіно: «Монстр», «Палаюча рівнина» (продюсер і виконавиця), «Young Adult» (2011).
- Озвучення: «Король Лев» (2019), «Дім дивних дітей міс Перегрін» (2016), «Мулан» (2020).
Як продюсерка, Терон через Denver and Delilah Productions підтримує режисерок і сценаристок. З 2010 року її компанія випустила понад десять повнометражних стрічок, серед яких «Bombshell» про секс-скандал у Fox News і «Tully» з нею в головній ролі. У 2019 році в інтерв’ю CNN вона зазначила, що її мета — створювати простір, де жінки-режисерки можуть знімати кіно без компромісів із боку студій.
Нагороди та професійне визнання
Крім «Оскара» 2004 року за фільм «Монстр», Шарліз Терон здобула «Золотий глобус» і Премію Гільдії кіноакторів за ту ж роль. Загалом вона отримала понад 70 номінацій від різних кіноакадемій і премій, серед яких BAFTA, Critics’ Choice Awards та Сатурн (за роль Фуріози). 2016 року журнал Time включив її до списку 100 найвпливовіших людей світу.
Терон має власну зірку на Голлівудській алеї слави, відкриту 2011 року. Окрім акторських нагород, вона отримала кілька премій за гуманітарну діяльність, зокрема American Cinematheque Award (2019) і відзнаку Harvard’s Hasty Pudding Theatricals (2006). У доробку акторки також номінації на «Оскар» за «Правила виноробів» (1999), «Північну країну» (2005) та «Таллі» (2018), що підтверджує її стабільну присутність у головних кінопреміях протягом двох десятиліть.
| Премія | Рік | Фільм або підстава |
|---|---|---|
| «Оскар» | 2004 | «Монстр» |
| «Золотий глобус» | 2004 | «Монстр» |
| Премія Гільдії кіноакторів | 2004 | «Монстр» |
| Премія «Сатурн» | 2016 | «Шалений Макс: Дорога гніву» |
| Critics’ Choice Award | 2020 | «Стара гвардія» |
| Hollywood Walk of Fame Star | 2011 | За внесок у кіно |
| Гуманітарні відзнаки | ||
| Charlize Theron Africa Outreach Project | 2007–тепер | Програми з профілактики ВІЛ |
| Time 100 | 2016 | 100 найвпливовіших людей |
Особисте життя та громадянство
2007 року Шарліз Терон отримала американське громадянство, зберігши при цьому громадянство Південно-Африканської Республіки. Вона мешкає в Лос-Анджелесі, але регулярно відвідує рідний Йоганнесбург, де в неї залишаються родинні зв’язки та нерухомість. Терон має двох прийомних дітей: сина Джексона, якого усиновила 2012 року, та доньку Огаст, усиновлену 2015 року. У квітні 2019 року акторка повідомила публічно, що її старша дитина є трансгендерною дівчинкою, і з того часу регулярно виступає за права ЛГБТ-молоді.
Стосунки Терон завжди привертали увагу таблоїдів. З 1995 по 1997 рік вона зустрічалася з актором Крейгом Бірко, з 1998 по 2001 — зі Стівеном Дженкінзом з гурту Third Eye Blind. Найтриваліший роман — зі Стюартом Таунсендом, з яким вона прожила вісім років і навіть планувала весілля, але пара розлучилася в січні 2010 року. З грудня 2013 по червень 2015 року акторка зустрічалася з Шоном Пенном: у грудні 2014 року пара оголосила про заручини, проте в червні 2015-го підтвердила розрив. Після цього Терон не коментує особисте життя, наголошуючи, що її головний пріоритет — діти.
Як феміністка та активістка, вона системно підтримує організації з репродуктивних прав і протидії гендерному насильству. У 2018 році Терон виступила з промовою на Женевському саміті з прав жінок, де описала, як зростала в країні з високим рівнем домашнього насильства і що, на її думку, зміни в законодавстві ПАР мають стати прикладом для інших держав.
Благодійність та активізм
У 2007 році Шарліз Терон заснувала фонд Charlize Theron Africa Outreach Project, який фінансує освітні та медичні програми для підлітків у Південній Африці. За даними звіту фонду, понад 2,5 мільйона молодих людей пройшли програми з профілактики ВІЛ і репродуктивного здоров’я. Терон також є послом доброї волі Програми ООН з боротьби з ВІЛ/СНІДом (UNAIDS) з 2008 року.
Акторка регулярно жертвує на організації з протидії насильству в сім’ї, зокрема на Safe Horizon у Нью-Йорку та Rape Crisis Cape Town. У 2019 році вона долучилася до ініціативи «Girl Project», спрямованої на підтримку дівчат-підлітків у сільських районах Африки. Крім того, Терон публічно підтримує ЛГБТ-права та бере участь у щорічних маршах рівності в Лос-Анджелесі та Нью-Йорку.
- Фонд Charlize Theron Africa Outreach Project (з 2007): освітні ініціативи, профілактика ВІЛ.
- Посол доброї волі UNAIDS (з 2008): глобальні кампанії з протидії епідемії СНІДу.
- «Girl Project» (з 2019): підтримка освіти дівчат у сільських районах Африки.
- Підтримка організацій Rape Crisis Cape Town і Safe Horizon.
- Кампанія з протидії гендерному насильству в кіноіндустрії (з 2017).
Цікаві факти про Шарліз Терон
Шарліз Терон відома серед колег не лише акторською майстерністю, а й характером. Кілька відомих фактів допомагають скласти повніше враження про неї.
- Вільно володіє африкаанс та англійською, частково іспанською. У дитинстві африкаанс була її першою мовою, тож акцент у ранніх ролях з’являвся свідомо, коли вона готувалася до конкретного персонажа.
- Під час зйомок «Монстра» їй доводилося носити протези тіла, щоб перетворитися на Ейлін Ворнос. Команда гримерів витрачала понад чотири години щодня на перевтілення.
- Терон є однією з небагатьох голлівудських акторок, хто відкрито говорить про пережите домашнє насильство в дитинстві. Вона неодноразово заявляла, що її мати заслуговує на пам’ятник за те, що захистила родину.
- У 2008 році вона придбала маєток у Беверлі-Гіллз і перебудувала його під екологічні стандарти: сонячні панелі, система збору дощової води та енергоефективні меблі.
- 2015 року вона стала обличчям парфуму Dior J’adore, змінивши в рекламній кампанії Шарлоту Ремплінг.
Стиль роботи та підходи до ролей
Терон відома тим, що ретельно готується до кожної ролі. Для «Монстра» вона набрала вагу, опанувала специфічну ходу і навіть змінила поставу голови. У «Шаленому Максі» вона провела місяці в спортзалі та на полігонах, щоб рухи Фуріози виглядали переконливо. Під час підготовки до «Таллі» вона провела кілька тижнів із матерями-близнючками, щоб зрозуміти їхню щоденну рутину. Цей підхід поєднує фізичні й емоційні зміни і дозволяє щоразу зникати в персонажі.
Під час зйомок Шарліз воліє залишатися на майданчику між сценами, а не йти в трейлер. Цю звичку відзначають її партнери по знімальному майданчику, зокрема Кріс Гемсворт, з яким вона працювала над «Шаленим Максом», та Сет Роґен, її колега у фільмі «Long Shot» (2019). Вона також прихильниця імпровізації: у комедійних сценах Терон часто додає власні репліки, якщо вони відповідають характеру персонажа. За словами режисера «Bombshell» Джея Роуча, саме її імпровізація зробила фінальну сцену фільму особливо емоційною.
Продюсерська діяльність
З 2003 року Терон очолює власну продюсерську компанію Denver and Delilah Productions, названу на честь її домашніх улюбленців — двох такс. За двадцять років компанія випустила стрічки «Палаюча рівнина» (2008), «Молодий дорослий» (2011), «Темні місця» (2015), «Таллі» (2018), «Bombshell» (2019) та «Стара гвардія» (2020). Частка фільмів компанії з рейтингом свіжості вище 80% на агрегаторі Rotten Tomatoes перевищує 70%, що свідчить про вдалу кураторську стратегію.
У 2024 році Denver and Delilah Productions підписала багаторічну угоду з Amazon MGM Studios, відповідно до якої компанія випускатиме по два-три фільми на рік. Серед підтверджених проєктів — біографічний фільм про першу жінку-пілота ВПС США та драма про боротьбу з домашнім насильством у сільських районах Кенії. Терон також продюсує документальний серіал про жінок-режисерок Африки, прем’єра якого запланована на 2025 рік.
Співпраця з європейськими режисерами
Хоча Шарліз Терон не знімалася у фільмах українських режисерів, вона неодноразово підтримувала європейські кінопроєкти. У 2012 році вона була гостею Венеціанського кінофестивалю, де представила «Палаючу рівнину», а 2017 року в рамках Каннського кінофестивалю взяла участь у дискусії про ролі жінок у кіно. Терон також була продюсеркою італійського фільму «The Last Face» (2016) з Шоном Пенном у головній ролі, хоча картина отримала неоднозначні відгуки критиків.
У 2022 році в інтерв’ю виданню Variety вона заявила, що Голлівуд має більше інвестувати у копродукції з європейськими студіями, зокрема українськими, які після початку повномасштабного вторгнення Росії опинилися в складних умовах. Терон підкреслила, що планує розглядати сценарії від українських авторів через Denver and Delilah Productions. Крім того, вона публічно підтримала ініціативу United24 у соціальних мережах, поширивши допис про допомогу українським дітям у 2023 році.
Подальші плани та очікувані проєкти
Серед майбутніх проєктів Шарліз Терон — продовження франшизи «Стара гвардія»: сиквел офіційно анонсований на Netflix і має вийти у 2025 році. Також вона планує знятися в новому бойовику від режисерки «Монстра» Петті Дженкінс, де вони знову працюватимуть разом. Терон також розглядає можливість появи у третій частині «Шаленого Макса», проте остаточного рішення ще не ухвалено.
У сфері продюсування Терон готує серіал-адаптацію роману «The Secret History» Донни Тартт, де вона також може зіграти одну з ролей. Крім того, Denver and Delilah Productions розробляє документальний фільм про екологічну кризу в басейні річки Лімпопо, прем’єра якого запланована на кінофестиваль у Торонто. Усі ці проєкти підтверджують репутацію Терон як однієї з найбільш різнопланових продюсерок сучасного Голлівуду.
Вплив Терон на індустрію
Шарліз Терон стала одним із символів нового покоління голлівудських акторок, які свідомо обирають ролі з глибоким соціальним підтекстом. Її благодійний фонд допоміг мільйонам підлітків отримати доступ до медичних послуг у Південній Африці, а як продюсерка вона стабільно залучає жінок-режисерок до своїх проєктів. Акторка також впливає на моду та рекламу: її контракти з Dior, Louis Vuitton і Raymond Weil перетворили її на одну з найбільш високооплачуваних акторок у сфері реклами, а 2019 року журнал Forbes оцінив її статки у 130 мільйонів доларів.
Поширені запитання
Коли і де народилася Шарліз Терон?
Шарліз Терон народилася 7 серпня 1975 року в Беноні, Південно-Африканська Республіка. Вона єдина дитина в родині африканерів Ґерди та Шарля Терон.
За який фільм Шарліз Терон отримала «Оскар»?
«Оскар» за найкращу жіночу роль вона здобула 2004 року за роль серійної вбивці Ейлін Ворнос у фільмі «Монстр» (2003). Для цієї ролі акторка набрала понад 15 кілограмів.
Чи має Шарліз Терон власних дітей?
Так, у 2012 році вона усиновила хлопчика Джексона, а у 2015 році — дівчинку Огаст. 2019 року акторка повідомила, що її старша дитина є трансгендерною дівчинкою.
Які найвідоміші фільми за участю Шарліз Терон?
Найвідоміші стрічки з її участю — «Монстр» (2003), «Шалений Макс: Дорога гніву» (2015), «Таллі» (2018), «Стара гвардія» (2020) та «Bombshell» (2019). Вона також озвучувала персонажів у «Королі Леві» та «Мулан».
Який благодійний фонд заснувала Шарліз Терон?
У 2007 році вона заснувала Charlize Theron Africa Outreach Project, який фінансує програми з профілактики ВІЛ та освіти підлітків у Південній Африці. Фонд охопив понад 2,5 мільйона молодих людей.
Чи має Шарліз Терон подвійне громадянство?
Так, у 2007 році вона отримала американське громадянство, зберігши при цьому громадянство Південно-Африканської Республіки. Акторка мешкає в Лос-Анджелесі.
Скільки фільмів встигла зняти Шарліз Терон?
У доробку акторки понад п’ятдесят художніх фільмів і серіалів, а також численні озвучення, кліпи та документальні проєкти. Точна кількість щороку зростає, оскільки Denver and Delilah Productions випускає нові стрічки.
Чи планується продовження «Старої гвардії»?
Так, Netflix офіційно анонсував сиквел «Старої гвардії», прем’єра якого запланована на 2025 рік. Шарліз Терон повернеться до ролі Енді.
Чи знімалася Шарліз Терон в українських фільмах?
Ні, у доробку акторки поки немає стрічок українських режисерів, проте у 2022 році вона публічно підтримала ініціативу United24 і заявила про готовність розглядати сценарії від українських авторів.
Як Шарліз Терон готується до ролей?
Вона ретельно перевтілюється фізично: набирає або скидає вагу, займається з тренерами, вивчає професії своїх персонажів. Під час підготовки до «Монстра» гримери витрачали понад чотири години на її щоденне перевтілення.
Залишити відповідь